Блаженнішoго Митрополита Київського і всієї України Онуфрія
Архіпастирям, пастирям, чернецтву
та всім вірним чадам
Української Православної Церкви
Христос Воскрес!
Цими вічно живими і дорогими нашому серцю словами щиро поздоровляю усіх Вас: боголюбиві архипастирі й пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати й сестри — з найбільшим нашим християнським Празником Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.
3 травня – для православних християн Велика П’ятниця, найскорботніший день року. Навіть Божественна літургія не звершується. Ми провели цей день в суворому пості та ввечері знову зібралися в храмі на вечірню, центральною особливістю якої є винесення для поклоніння Плащаниці Спасителя. Після завершення служби Плащаниця залишається на середині храму до кінця наступного дня.
У кафедральному Спасо-Преображенському соборі відбулося винесення Святої Плащаниці та зворушливий Чин поховання. Очолив богослужіння настоятель собору протоієрей Миколай Марущак. Звертаючись до численних вірян, отець Миколай сказав, що Велика П’ятниця – день спомину Святих Спасительних Страстей Господа нашого Іісуса Христа – це дуже особливий день в житті віруючих православних християн, які мають проводити його в мовчанні та духовному спогляданні Голгофи – де відбулася Таємниця спасіння роду людського. Не будемо й ми багато говорити від себе, а краще звернемось до богослужбових текстів, які лунали цього дня в наших храмах.
Страсний тиждень готує нас до свята Пасхи і показує, що іншого шляху до воскресіння, ніж через хрест і страждання, немає. Свята Церква закликає нас у цей тиждень залишити все суєтне і мирське і піти за Спасителем.
Богослужіння Страсної седмиці – це найпрекрасніші і найпроникливіші з усіх служб. Вони відбуваються один раз на рік і спонукають людину до співчуття Спасителю. 2 травня у православних християн був Великий чи Страсний Четвер.
Ісуса Христа розіп’яли, як ми знаємо з Євангелія, серед двох розбійників. Один з них ганьбив Його, а інший розбійник став угамовувати свого товариша і, звернувшись до Ісуса, сказав: «Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє!» На це він почув від Господа: «Істинно говорю тобі, а тепер будеш зі Мною в раю» (Лук. 23:39-43). Так розповідає Євангеліє про глибоко повчальну і зворушливу подію: про помилування Христом розбійника, що висів поруч із Ним на хресті. Лагідність, всепрощення і молитва Христа за розтиначів вразили розбійника. Не похитнутись у Своїм вченні про всепрощення і переносити всю ницість людської злості від тих, яким чинив благодіяння, міг лише Той, Хто Сам був джерелом Любові. У душі розбійника почала зароджуватися віра в Христа як в обіцяного пророками Спасителя. У ці страшні хвилини на Голгофі лише розсудливий розбійник зрозумів, що Царство приниженого і відданого на ганебну смерть Ісуса «не від цього світу». Повне каяття у своїх злочинах, глибоке смирення, тверда віра в розп’ятого Господа і сповідання Його тоді, коли весь світ відкинув Його, — ось з чого сплетено вінець, що вінчав главу колишнього розбійника, ось з чого скувався ключ, що відчинив йому двері раю! Розсудливість розбійника, що розкаявся, нехай буде нам прикладом рішучого покаяння. Подбаємо про своє повне внутрішнє виправлення, віддаючи себе цілком волі Божій і просячи у Христа милості та благодаті. «Розбійника розсудливого в одній годині раєві сподобив Ти, Господи, і мене древом хресним просвіти й спаси мене.
У неділю, 28 квітня, Свята Церква славить подію урочистого прибуття до Єрусалиму Господа нашого Іісуса Христа, що стало одним з головних церковних свят, і відзначається за тиждень до Святої Пасхи, перед Страсним тижнем.
В народі це свято ми називаємо Вербна неділя. В руках тримаючи гілочки святої верби, зустрічаємо, ніби переносячись у часі до Єрусалиму, Спасителя, Царя світу, славлячи разом з іудеями, які тримали пальмові гілки постилаючи Йому під ноги, під вигуки «Осанна Сину Давидову! Благословен Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна у вишніх!»
26 квітня увесь світ відзначив День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах. З моменту Чорнобильської катастрофи – найбільшої за всю історію ядерної енергетики у світі – минув 38 років. В Українській Православній Церкві вшанували героїв-чорнобильців молитвою.
Заупокійна літія за загиблими внаслідок аварії була звершена кафедральному Спасо-Преображенському соборі нашого міста. Її очолив настоятель храму протоієрей Миколай Марущак. За богослужінням помолилися за всіх, хто помер внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
Літургія Передсвячених Дарів – одне з найкрасивіших богослужінь Православної Церкви – є серцевиною служб Великого посту. Пройнята великопісним настроєм Святої Церкви, вона налаштовує нас на покаянний лад. Ми особливим чином поєднуємося з Богом через молитви, які підносяться на цьому богослужінні, та проникливі покаянні піснеспіви.
Одним з них є спів великого прокимена «Нехай виправиться моя молитва…» – ці вірші зі 140-го псалма Давида виконуються зазвичай на кожній вечірні. Але під час Великого посту їх співають на Літургії Преждеосвячених Дарів, яка здійснюється середами та п’ятницями, а також в перші три дні Страсного тижня. За традицією під час цього піснеспіву всі, хто молиться, стають навколішки, а ті що співають, виходять у центр храму до солеї.
Пропонуємо послухати цю молитву (автор музики прот. В. Нецвєтаєв) у виконанні молодіжного вокального квартету кафедрального Спасо-Преображенського собору під керуванням Пилипа Марущака.
Бачачи духовне падіння і мерзенність гріхів, преподобний Андрій Критський звертається до своєї, а одночасно і нашої душі словами: «Душе моя, душе моя, встань, чому ти спиш? Кінець наближається…» (кондак великого Покаяного канону). Цими словами звернімося і ми до своєї приспаної душі і докладімо зусиль, щоб розбудити її від тяжкого гріховного сну. Адже у взаєминах із Богом ми не можемо бути нейтральними, не можемо стояти на місці. Тому кожен день або наближає нас до Бога, або віддаляє від Нього і, відповідно, веде або до спасіння, або до загибелі.
У дні Великого посту вірянам часто доводилось брати участь у незвичайному для інших днів богослужінні – Літургії Передосвячених Дарів. Вона суттєво відрізняється від Літургії, на яку ми звикли ходити щонеділі.
По суті Літургія Передосвячених Дарів – це складене богослужіння, яке містить в собі Часи, Вечірню (попри те, що ця служба відбувається вранці) і частину Літургії без Євхаристійного канону.
