На п’ятому тижні Великого посту, у середу ввечері, в православних храмах відбулася утреня четверга, яку прийнято називати Стояння Марії Єгипетської, або Маріїно стояння. Це тривала служба, яка буває тільки раз на рік.
У середу ввечері, 17 квітня, у кафедральному Спасо-Преображенському соборі нашого міста священники повністю прочитали весь Великий канон Андрія Критського (в перший тиждень Великого посту канон читався невеликими частинами з понеділка по четвер), який з’єднується з каноном Марії Єгипетської.
Маріїно стояння – це служба, яка втішає стражденних і разом з тим спонукає віруючих продовжувати подвиг посту і покаяння.
Сам канон – це крик, крик, котрий іноді просто спонукає до роздумів людини над власним станом душі й тіла.
Найбільш відомий спів Великого канону преподобного Андрія Крицького – це кондак, складений преподобним Романом Сладкоспівцем: «Душе моя, душе моя, восстани, что спиши? Конец приближается, и имаши смутитися. Воспряни убо, да пощадит тя Христос Бог, везде сый и вся исполняй».
Нам необхідно уважно вслухатися в цей піснеспів, який виконав молодіжний квартет під керуванням Пилипа Марущака. Адже щоб пробудити нашу душу від гріховного сну нам потрібен піст тілесний, щоб зосередитись над собою, відчути свою неміч; піст духовний як обмеження себе від поганих думок, слів, вчинків, як випробування сили волі нашої душі; щира молитва, яка допомогла б нам подолати гріх та наблизитись до Творця; покаяння, яке б очистило нашу душу від гріховної скверни, змінило наше життя, відкрило нам очі духовні, щоб чистим та смиренним серцем побачити Бога.