2 та 3 травня – Радониця. Це дуже важливі для всіх православних християн дні. У всіх Нікопольських храмах пройшли заупокійні Богослужіння, панахиди та літії. Крім того, у храмі святого великомученика Георгія Побідоносця були відслужені спільні панахиди, а потім священики здійснили заупокійні літії на могилах покійних земляків.
Поки людина жива, вона здатна каятися, творити добро. Після смерті ця можливість зникає, залишається лише надія на молитви живих, на їхні добрі справи на згадку про покійного. Православні християни не розлучаються зі своїми коханими навіть після їхньої смерті. Поминаючи померлих у своїх молитвах, ми вписуємо їх у коло нашого життя. Ніби вони раптом поїхали в далекий край, і ми просто давно їх не бачили. Але при цьому ми сподіваємося, ми дуже віримо, що колись обов’язково зустрінемося з тими, кого ми так любимо, і хто так любить нас… Тому що всіх нас любить Бог.