У Бога всі живі, і пам’ять, і молитва про наших покійних рідних і друзів – важлива частина християнської віри. Християни вірять в життя душі після смерті. Але посмертна доля людської душі може бути різною.
І якщо за житті людина жила неправедно, її душа після смерті буде страждати від наслідків гріхів, які вона скоїла. А покаятися і виправити себе людина після смерті вже не може, бо душа позбавлена тіла. Проте вона може змінитися завдяки зусиллям тих, хто залишився на землі й з ким зберігається зв’язок любові та пам’яті.
Молитва за померлих — це найбільше і головне, що ми можемо зробити для тих, хто відійшов у інший світ.
У певні дні року Церква творить поминання всіх від віку спочилих православних християн — як тих, які сподобилися християнської кончини, так і тих, хто помер раптовою смертю і не отримав настанов перед загробним життя через молитви Церкви.
У цьому Великому посту поминальні суботи вже завершилися. Остання була у суботу, 13 квітня. Попереду пасхальне поминання. У понеділок та вівторок другого тижня після Пасхи ми поспішимо розділити Великодню радість з нашими рідними та близькими, які вже залишили земне життя. Назва цих особливих днів – Радониця і цього року це 13 та 14 травня.