Возлюблені у Господі отці, брати і сестри!
Кожного разу, коли ми наближаємось до великого свята Різдва Христового, наш розум знову і знову прагне осягнути неосяжне Таїнство приходу в світ Месії – Христа – Сина Божого, Який втілився від Пречистої Діви Марії, «Який є образ Бога невидимого» (2 Кор. 4, 4). Ми намагаємось осягнути і те невимовне багатство Його благодаті, яка сприяє спасінню роду людського. Через цей несказанний скарб благодаті Бог, «щоб ми були перед Ним святі й непорочні у любові, призначив наперед, щоб усиновити нас для Себе Ісусом Христом, … що маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його» (Еф. 1, 4 – 7).
У тріумфі надзвичайного торжества і неземної радості від пізнання Бога у плоті, Який призиває народжених на землі «відновитися духом свого розуму і вдягнутися в нову людину, створену за Богом у справедливості та святості істини» (Еф. 4, 23 – 24), свята Церква благоговійно закликає: «Нехай співають, радіючи, усі царства земні, вітчизни народів хай звеселяться: гори, долини та пагорби, ріки, море і усе творіння Господа нині Народженого величають» (Тропар із 9 пісні канону Передсвята Різдва Христового).
Мир, у якому ми живемо, створений як єдине ціле у гармонії всесвітнього порядку, є вічним свідоцтвом про доброту та премудрість Божу. Людина – вінець творіння Божого, перебуваючи у таємничому зв’язку із сотвореним Богом світом, наповнює землю, володіє нею та владарює над усім творінням; лише людині властиве пізнання добра і зла (Бут. 1, 22 – 31). Внаслідок же свого гріхопадіння, людина і світ втягнула до свого гріха і стала прямим винуватцем за долі світу, адже вільно бере участь у таємниці зла, яке діє в умовах земного життя (Бут. 4, 3 – 8).
Як носій образу і подоби Божої, людина усім своїм єством хоче миру і всіляко прагне до нього, не задумуючись над тим, що її дії не завжди відповідають передбаченій Божій правді та співзвучні гармонії Божественного призначення. Що своїми вчинками вона не тільки порушує волю Божу, але і часто починає ворогувати з Богом. При цьому продовжуючи намагатися будувати світ без миру лише для своїх власних цілей, які часом протирічать духу миру та любові, тих цілей, які переплітаючись із такими ж егоїстичними інтересами інших, руйнують дух миру, конче необхідний в умовах земного життя людського суспільства, подібно до того, як хвиля за хвилею руйнують гладь буремного моря. Ось чому святий апостол Павло і вчить нас: «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христа» (Гал. 6, 2). Це і є закон любові та поваги людини людиною, якщо ми бажаємо «бути у мирі зі всіма людьми» (Рим. 12, 18). Шукати повного примирення з Богом та власною совістю – це священна основа світу, без чого бажаного досягти неможливо.
Улюблені! Священне джерело такого непорушного миру є в серці людини, під духовним оком його совісті і бере свій початок із моральних основ кожної окремої родини. Ось чому для досягнення та укріплення спільного, вселенського миру так важливі священні підвалини подружньої вірності та честі, моральної краси та чистоти, основи миру і благовоління у людях.
Мої улюблені! Якщо ми будемо прагнути один перед одним і перед Господом примножувати та укріплювати добрими справами священні підвалини миру, для спільного блага усіх людей, і перш за все у моральних та духовних підвалинах сім’ї, то Господь, побачивши наші добрі наміри та вчинки, попри загрозу зі сторони злих людей, допоможе і укріпить нас, наш миролюбний народ разом з людьми доброї волі на землі відстояти та захистити мир на нашій землі. Велика цінність цієї справи, адже цей благословенний мир був сповіщений людям над Віфлеємською печерою у ніч Різдва Христового, коли Господь втілився і в убогих яслах був повитий пеленами, щоб дарувати людству радість життя вічного, назавжди утвердити та освятити вселенський мир, берегти, творити та облагороджувати який маємо ми. Саме цей мир і є найвищим благом любові Божої до всіх людей.
Святкуючи свято Різдва Христового – свято примирення землі з небом та людини зі своїм Творцем, ми тим самим висловлюємо нашу духовну радість та вдячність Господу Богу за дар Божественного Одкровення через Втіленого Богонемовля Христа, за одкровення Його Божественної любові до роду людського. Святитель Амфілохій, єпископ Іконійський (IV), говорить: «Ми маємо дякувати Тому, Хто кличе нас, і показати себе достойними Того, Хто приймає нас в братство і в усиновлення. Послужимо Йому з охотою та любов’ю, будемо готові до всякого виконання правди. Прикрасимо себе чистотою… приєднаємось до Слова Божого, перебуватимемо у святих молитвах та священних піснеспівах у славу Божу… Перестанемо вважати себе постійними жителями землі, сподіваючись бути громадянами небесними, спілкуватися з ангелами і стояти перед престолом вишнього Царства… Хай дивується світ чеснотам християн… споглядаючи новий обраний народ, прикрашений настільки великою духовною красою та сяючий на весь світ таким світлом… хай славиться через нас Той, Хто покликав, освятив та врятував нас» (Слово на Різдво).
Сповнені Різдвяної радості не забуваймо дякувати за мир і нашим славним воїнам, що відстоюють цей Божий дар ціною свого здоров’я і навіть життя! Світло Вифлеємської зірки нехай зігріє їх душі, а Богонемовля Христос благословить їх вірою і надією на перемогу.
Вступаючи у нове літо благості Божої, примножимо і ми, улюблені, віру нашу добрими справами: священним благоговінням до святого храму Божого, де ми з нашими повсякденними потребами, маємо сміливість стояти перед лицем слави Божої і зі всіма святими та Силами Небесними прославляти Пресвяте Ім’я Його. Прикладемо щиру працю у благо та процвітання нашої Вітчизни, священні турботи про духовно-моральні підвалини сім’ї та подружньої вірності, про розумну тверезість на радість та велич нашого народу. Будемо намагатися неослабною волею відстоювати мир і правду Божу на землі, цей Богом встановлений союз братерства та мирного творення усіх людей, у чому хай допоможе нам Богонемовля Христос, Йому ж поклоняючись, солодкоголосо заспіваймо: «Різдво Твоє, Христе Боже наш, засяяло світові Світлом Розуму, в ньому зіркам служителі від зірки навчилися поклонятися Тобі, Сонцю Правди, і Тебе відати з вишини гір Сходу. Господи, слава Тобі!»
Амінь!