У суботу, 10 серпня, у кафедральному Спасо-Преображенському соборі була відслужена панахида по видатному отаману Івану Сірко і за всіх козаків які загинули захищаючи рідну Україну та віру православну. На початку богослужіння настоятель собору протоієрей Миколай Марущак звернувся до присутніх. «Наш зв’язок із предками набагато сильніший, ніж нам здається. Ми знаємо, що у Господа всі живі. Знаємо, що душа людська безсмертна. Тож під час молитви проситимемо Всемилостивого Бога, щоб Він простив рабу Божому Іоанну гріхи вільні і невільні, прийняв його у Царстві Небесному та сподобив і нас, коли прийде пора, разом прославити Його ім’я біля Престолу Божого».
Отамана Сірка чи не кожен українець бачив хоча б раз у житті. Живописець Ілля Рєпін зобразив його у центрі своєї картини «Запорожці пишуть листа турецькому Султанові». Великий талант полководця, особиста хоробрість, мужність і відвага поєднувалися в ньому з безмежною відданістю народній справі. Відзначаючи ці якості, треба б наголосити й на суто людських рисах характеру Івана Дмитровича: розважливий і мудрий, демократичний, він був до аскетизму скромним у побуті й глибоко віруючим. На Січі жив у курені, їв разом із козаками з одного казана, носив, як і всі, простий одяг.