Потреба в молитві існувала і існує серед усіх, хто живе на землі з ранніх днів існування людини. У якому б стані свого духовного розвитку не знаходилася людина, хоч би якими обставинами та життєвими умовами була оточена, молитва є потребою її душі. Вона випливає з його слабкості, зі свідомості потреби у допомозі, в опорі, у підтримці кимось сильнішим, ніж він сам. А цим сильним і вірним помічником людини може бути тільки Бог, який його створив.
Щосереди священнослужителі міста збираються на спільну молитву – молебень з читанням акафіста. Ця добра традиція триває багато років. У мирний час такі міські молебні відбувалися взимку в соборі, а влітку у Поклонних хрестів і біля Покровської каплиці в Старій частині міста. Нині ці Богослужіння відбуваються в одному із храмів міста.
Перший храм, куди зібралися настоятели Нікопольських церков для соборної молитви, став храм Різдва Пресвятої Богородиці на третій ділянці. Тут було прочитано акафіст Божої Матері. Усі присутні зі сльозами на очах молилися за мир в Україні. Зі словами проповіді до присутніх звернувся настоятель храму протоієрей Віталій Єфремов. «Ми переживаємо сьогодні дуже складний період: усі наші думки, тривоги і молитви пов’язані з подіями, що відбуваються, з війною. Але навіть у найважчі часи випробувань наш народ шукав допомоги у Пресвятої Богородиці, яка завжди була старанною помічницею та заступницею Святої Русі. Звернімо ж свої погляди і молитви до Пресвятої Богородиці, щоб за Її невідступним материнським клопотанням Господь наш прихилив Свою милість до нашого багатостраждального українського народу і дарував мир і тишу» — сказав батюшка.
Молитвами Пречистої, Преблагословенної Богородиці та Приснодіви Марії, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас, грішних. Амінь!