Вселенська батьківська (м’ясопусна) поминальна субота цього року припала на 14 лютого. Цього дня у кафедральному Спасо-Преображенському соборі міста Нікополя було звершено заупокійну Божественну літургію та велику панахиду.
Ця поминальна субота є початком особливого богослужбового періоду, протягом якого Церква духовно переживає низку подій, що готують вірян до Великого посту. Головний сенс цього дня полягає в тому, щоб, вирушаючи великопісною дорогою до світлого Воскресіння Христового, подолати межу між живими і померлими та з новою силою засвідчити: Христос переміг смерть. Саме тому православні не називають небіжчиків «мерцями», а говорять — «спочилі».
Цей день обрано невипадково, адже м’ясопусний тиждень нагадує про майбутній Страшний Суд. Напередодні, у суботу, ніби передуючи цьому Суду, Церква особливо підносила молитви за всіх своїх покійних чад, благаючи Господа явити їм милість і сподобити вічного блаженного життя.