Суботній день у Святій Церкві – це день поминання померлих. Церква Христова складається не тільки з нас із вами, але із тих, хто вже закінчив своє земне життя. Ми всі знаємо, що у Бога немає мертвих, у Бога всі живі. Людина, скінчивши своє земне життя, не зникає в небуття, оскільки Церква Христова завжди молиться за їхні безсмертні душі.
Але є дні особливого поминання покійних — батьківські суботи (їх в церковному календарі кілька).
Вселенська батьківська (м’ясопусна) поминальна субота, що цього року припала на 22 лютого, є початковим богослужбовим днем для переживання Церквою цілої низки подій. Головний сенс цього особливого поминального дня полягає в тому, щоб, вийшовши на великопісну дорогу до Воскресіння Христового, знищити межу між живими та померлими та з новою силою ствердити: Христос переміг смерть.
Вселенська м’ясопусна батьківська субота встановлена Церквою, як день особливого поминання померлих у зв’язку із тим, що у передостанню перед Великим постом неділю – м’ясопусну, Церква нагадує вірним про майбутній Страшний Суд.
Враховуючи цей майбутній Суд і нагадуючи вірним про нього, Православна Церква піклується не тільки за живих вірних, але і за усіх від віку спочилих православних християн і молить Господа помилувати та подати їм спасіння.
У суботу, 22 лютого, в усіх православних храмах нашого міста були здійснені особливі поминання померлих православних християн.
У кафедральному Спасо-Преображенському соборі після заупокійної Божественної літургії відбулася велика панахида за упокій душ полеглих захисників України, загиблих мирних жителів внаслідок війни в Україні та усіх від віку спочилих християн.
Нагадаємо, що цього року в період Великого посту входять дві поминальні суботи – 15 та 29 березня.