ХРИСТОС ВОСКРЕС! Улюблені о Господі отці, брати і сестри!

Світле Христове Воскресіння відкрило людству таємницю нашого безсмертя, але сприйняти це надземне таїнство світ не був тоді готовий, бо «Його не пізнав» (Ів. 1,10). Тоді Ангел Господній повелів святим апостолам: «Йдіть і ставши сповіщайте людям всі слова цього життя» (Дії. 5,21), і святі учні Повсталого від мертвих Спасителя: «в храм порану увійшли та навчали» (Дії. 5,21), принісши світові перше свідчення про Воскресіння Христове.

Із усіх слів учнів Христових, що невід’ємно перебували при Його євангельській проповіді та хресних стражданнях, духовну свідомість християнина особливо хвилюють слова святого апостола Павла, котрий після надзвичайного видіння йому на шляху в Дамаск Воскреслого Господа, став його ревним послідовником: «Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, і Він був похований, і третього дня Він воскрес за Писанням, і з’явився нараз більше як п’ятистам браттям… а по всіх з’явився Він і мені» (1Кор. 15, 3-8). Таким чудесним чином пізнавши Христа, первоверховний апостол свідчить: «все я вважаю за втрату ради переважного пізнання Христа Іісуса, мого Господа, що я заради Нього відмовився від всього, і вважаю все за ніщо, щоб Христа придбати, щоб знайтися в Нім… щоб пізнати Його і силу Його Воскресіння… аби досягнути якось воскресіння з мертвих» (Флп. 3, 8-11).

В цю священну та надсвяткову ніч Воскресіння Христового, згадуючи історичні рядки цих дивовижних свідчень, з благоговінням впевнюємось, що свята Церква Христова була збудована та спасительно діє в світі надзвичайною силою дії всемогутнього Промислу Божого «маючи великого Первосвященика, що небо перейшов, Іісуса, Сина Божого» (Євр. 4,14), «що навіки залишається» (Євр. 7,24).

Мої улюблені! У цьому посланні я не втомлюю вас роздумами про значення Воскресіння Христового в нашому житті, але хочу надати Вам можливість самим почерпнути духовну солодкість від джерела нашого християнського віровчення Священного Писання Вітхого та Нового Заповіту, щоб не виявилась ваша Пасхальна радість швидкоплинним маревом, щоб не перетворилась вона в одну лише марну насолоду їжею та питтям, про що нас попереджує і апостол Павло: «Не руйнуй діла Божого заради поживи» (Рим. 14,20), «тільки гідно живіть згідно з Христовим Євангелієм» (Флп. 1, 27), «бо якщо ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці. Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі».

Над усе ж віднайдіть між собою любов, бо «вона є союз досконалості!» (Кол. 3, 1- 15). Щоби бути «новим творінням у Христі», а не лишень носити ім’я християнина, ми повинні завжди і для всіх слугувати прикладом любові та справедливості, творити добро, підносячи наші молитви до Бога за мир на землі, такий життєво потрібний для блага і спасіння людей, адже справжньої радості та щастя не може бути в людстві, якщо між нами не пануватиме справедливий мир.

Ні з чим незрівнянне світло радості Христового Воскресіння повинне мирністю своєї благодаті пройти наші серця і душі, щоб вони зігрілись теплом любові до Повсталого із мертвих нашого Спасителя і до іншої людини. Кожен із нас задля того, щоб поєднатись з нетварним світлом Спасительної Господньої Пасхи, повинен на стільки полюбити ближнього, щоб зуміти розгледіти в його очах первозданне сяйво Божества! Лише за цієї умови мир Божий запанує спершу в наших душах, а потім і довкола нас, на виконання заповіту Саровського старця Серафима «здобудь дух миру і тисячі людей довкола тебе спасуться».

Мої улюбленні! В розумінні цього священного обов’язку «ввійдіть в радість Господа свого» (свт. Іоанн Златоуст), несучи світові ваше служіння добру в дусі євангельської любові та справедливості, «самі святі в усьому житті своєму будьте» (1 Пет., 1,15), бо «від смерті до життя, та від землі до небес Христос Бог нас приведе, радість вічна» (П.1 Пасх. Кан.).

В день торжества із торжеств – «умерщвління смерті, зруйнування пекла, початку нового вічного життя» (П.7, 8 Пасх. Кан.) вітаю всіх вас, дорогі, словами нелицемірної милості нашого Воскреслого Господа: «Чада, перебувайте в любові Моїй, бо Я возлюбив вас» (Ів. 15, 10-12). В ім’я цієї святої любові, в ім’я єдності світу для загального блага і спасіння душевного «приступімо до Христа з чинами ангельськими, що радісно святкують, прославляймо Пасху Божу, спасительну» (П 5 Пасх. Кан.), «радістю один одного обіймімо… побачивши Царя Христа, що, немов жених, із гробу виходить» (Стихіра Пасхи), про що святий апостол Петро говорить: «Ми сповістили вам силу і прихід Господа нашого Іісуса Христа, бо були самовидцями Його величі» (2 Пет. 1,16). Амінь.

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!

Пасха Христова — 2025 р.
Єфрем, Божою Милістю
Митрополит Криворізький
і Нікопольський
м. Кривий Ріг

Закладка Постоянная ссылка.

Обсуждение закрыто.