12 вересня Православна Церква вшановує святого благовірного князя Олександра Невського. Монах і геніальний полководець, непереможний воїн та неперевершений дипломат, талановитий можновладець та проповідник Христа – усі ці іпостасі дивним чином поєдналися в особі цього дивовижного святого. Ім’я святого Олександра Невського завжди ототожнювалось в народній пам’яті з самовідданим служінням Вітчизні. Він захищав не тільки мечем, а й розумом, поєднуючи своє керівництво з щирою вірою, милосердям і людяністю.
В цей день своє друге престольне свято відзначив Свято-Знаменський храм, розташований в Старій частині міста. Тут на честь святого благовірного князя Олександра освячений маленький хрестильний храм, який був побудований під дзвіницею. Крім того, в цей же день його настоятель протоієрей Олександр Єрохін святкує День Ангела.
На духовні урочистості зібралися священнослужителі декількох благочинь, та численні парафіяни. Божественну літургію очолив благочинний церков міста Нікополь протоієрей Миколай Марущак. Були піднесені молитви за мир в Україні та особисто за українських воїнів, адже святий князь Олександр був воїном.
Ми часто ставимося до житій святих, як до легенди або апокрифу, сприймаючи їх алегорично. У випадку з Олександром Невським такий підхід недоречний, тому що занадто багато у нас конкретних історичних фактів і документованих свідчень.
Благовірний князь Олександр Невський, бувши правнуком Володимира Мономаха, який своєю чергою був правнуком Володимира Великого, жив у часи, коли Київська Русь була роздроблена міжусобицями князів, а потім спустошена монголо-татарським ярмом. З історії ми знаємо, що лицарі-хрестоносці мали намір безпощадно завоювати і колонізувати Київську Русь XIIIст. як територіально, так і релігійно, їх гасло було «або латинський меч, або латинська віра». І тому святий князь чітко розумів, що з ними альтернативи не буде, в разі перемоги латинян, русичам запропонують католицизм, або мученицьку смерть. А монголо-татари були більш-менш віротерпимими і, як не дивно, інколи толерантними, вони намагалися лише збирати данину, і навіть у 1261р. дозволили в столиці Золотої Орди заснувати православну єпархію. Саме тому святий князь укріпляв кордони на заході, і шукав компромісу на сході.
Прожив він лише 43 роки. І сьогодні ми молимося йому, щоб він допомагав нам в ділі нашого спасіння. А на прикладі його богоугодного житія ми навчаємось цінувати роки свого життя, цінувати свою віру і землю, щоб ми вміли керуватися у своєму житті розсудливістю, і щоб живучи в цьому світі, який «лежить в злі» (1 Ін.5.19), і живе подвійними стандартами, ми керувалися словами благовірного князя Олександра Невського –«не в силі Бог, а в правді».
Після Хресного ходу навколо храму до присутніх звернувся протоієрей Миколай Марущак. Він привітав зі святом, побажавши всім миру, а настоятеля протоієрея Олександра — з особистим днем тезоіменитства. Хор заспівав «Многії літа» і парафіяни з радістю підходили до свого батюшки аби висловити йому свою любов і вдячність. Закінчилося свято загальною храмовою трапезою.
