28 серпня Православна Церква святкує велике дванадесяте свято Успіння Пресвятої Богородиці. Успіння в смисловому перекладі з церковнослов’янської мови позначає «смерть, легка, як сон» або, власне кажучи, «засинання, сон». В цей день православні християни духовно святкують і радіють не смерті, а перемоги Христа над смертю. В цьому сенсі Успіння Пресвятої Богородиці – це продовження Воскресіння Христового – продовження Великодня.
Воскресіння Христове та Успіння Пресвятої Богородиці – це одна симфонія любові Бога до занепалого людства, якому Він – Всемилостивий Творець – відкриває дорогу в Небеса. Однією з перших в них увійшла Пресвята Богородиця. І за нею можемо туди увійти і всі ми: в ці вічні радість і Блаженство – у вічний Великдень…
У святковий день в кафедральному Спасо-Преображенському соборі було звершено дві Божественні літургії. Напередодні, на вечірньому Богослужінні відбувся чин виносу та поховання Святої Плащаниці Божої Матері. Чин погребіння Плащаниці – богослужбова особливість свята Успіння Пресвятої Богородиці. Це згадка про перенесення з Єрусалима Її Пречистого тіла та поховання апостолами його у Гефсиманії. До речі, Свята Плащаниця буде знаходитися на середині храму ще цілий тиждень. Отже, всі бажаючи зможуть прийти вклонитися та помолитися до Пресвятої Богородиці.
У тропарі свята співаються такі слова: “В Рождестве девство сохранила еси, во Успении мира не оставила еси, Богородице.” Так, дійсно Вона завжди з нами! Божа Мати відходить від людей не тоді, коли вони грішать, гріх проститься та покриється любов’ю. А відходить вона від нас тоді, коли ми потураємо гріху, підіймаємо його до правила, до норми життя, не хочемо виправлятись.
«Радуйтесь, ибо Я с вами во все дни!» Ця обіцянка збулась. Божа Матір стала Матір’ю усіх християн. Стала нашою Заступницею. Наш народ знає це! Завжди у скрутні часи ми звертаємось до Богородиці за заступництвом і по нашій вірі отримуємо його.
Згадаємо про це з вірою у день Успіння, у день великої печалі та великої радості. Помолимося до Неї, щоб ми змогли покаятись, приймати все зі смиренням, слухати голос євангельський і відкладати все потрібне для нашого спасіння. Пам’ятатимемо, що як скорботи й радості були у Богородиці, так само вони будуть й у нашому житті, тому що такий закон життя, але з вірою та надією на Бога ми зможемо їх перенести заступництвом Богородиці.
Пресвята Богородице, спаси нас!
