У неділю, 6 листопада, в день пам’яті ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» своє престольне свято молитовно відзначив храм, розташований біля тубдиспансеру. На запрошення настоятеля храму святкову Божественну літургію очолив благочинний церков міста протоієрей Миколай Марущак. На Богослужінні були піднесені особливі прохання до Господа Бога і Пресвятої Богородиці про мир в Україні, про українських воїнів та про мужніх жителів нашого міста. Після Літургії навколо храму пройшла Хресна хода з храмовою іконою Богородиці.
Вітаючи всіх із престольним святом, отець благочинний сказав: «Сьогодні, дорогі брати і сестри, ми відзначаємо свято на честь ікони Пресвятої Владичиці нашої Богородиці «Всіх скорботних Радість». Цю ікону ми з благоговінням і любов’ю величаємо кожного разу, коли приходимо до цього святого храму. Чому Пресвяту Богородицю ми називаємо «Всіх скорботних Радість»? Тому що коли осягають нас скорботи, спокуси, випробування, то до кого, як не до Неї, – готової полегшити наші страждання, у своїх материнських обіймах заспокоїти, втішити, підтримати і підбадьорити – ми звертаємося з молитвою.
Ми прославляємо Пресвяту Богородицю у всі дні нашого життя. Ми підносимо до Неї молитви і просимо врятувати нас. Пречиста Владичиця бере найжвавішу участь у нашій долі, Їй відомі всі наші страждання та болі, і ми просимо, щоб Вона разом з Господом рятувала нас від гріха, від скорбот, від хвороб, від усього того, що приносить страждання нам у земному житті та перешкоджає шляху до вічності. Нині ми зверталися до Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних Радість» з молитвою гарячою та слізною, щоб Вона покрила від усякого зла кожного з нас, усіх наших близьких, наше місто, нашу країну, всю нашу землю, і завжди приходила до нас на допомогу, захищала нас від ворогів, від пристрастей та спокус, охороняючи та покриваючи нас невидимим своїм покровом».
У свою чергу настоятель храму протоієрей Роман Казновецький подякував усім за молитву, здійснену «єдиним серцем та єдиними вустами» та запросив на спільну храмову трапезу.
Віримо, від щирого серця, від усієї душі, що Цариця Небесна ніколи нас не покине, ніколи нас не забуде, що завжди Вона з нами – і в горі, і в радості; коли народжуємось і коли вмираємо; і тут на землі, і там, на небі. Адже Вона – наша Мати, незмінна, любляча і спасаюча.
