МИТРОПОЛИТА КРИВОРІЗЬКОГО І НІКОПОЛЬСЬКОГО ЄФРЕМА.
Возлюблені у Господі отці, брати і сестри!
Подібно до того, як блискавка вночі наповнює світлом променистого сяйва усю піднебесну, так у святу Віфлеємську ніч ангельське благовістя освітило землю невимовною радістю про появу Богонемовляти Христа. «Ангол промовив (…): Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2:10 – 11).
Від дня цього предивного таїнства і протягом усіх віків, у Богом даному світі, що оточує нас, людство не втрачає радості і не втомлюється щоразу заново зустрічати весною оновлення природи, коли в світ вривається невпинне пробудження життя. Так і найбільше таїнство Різдва Христового – прихід у світ Сина Божого – є невичерпним джерелом радості, що дарує усьому людству віру в торжество життя – безсмертя. Повноту його благодатної величі можна висловити лише словами Об’явлення великого Апостола Любові: «Прийди, Господи Ісусе!» (Од. 22:20).
Поява у світі Народженого Богонемовляти Христа достойно оспівана і ангелами Божими, і святими апостолами, вселенськими вчителями та богодухновенними співцями. Всі вони, натхненні благодаттю Духа Святого, в повні розкрили нашому духовному баченню неосяжне таїнство – побудову нашого спасіння через втілення Сина Божого.
Нині, віддаючи хвалу Богові за Його до нас поблажливість – рішення вдягнутися у плоть людську, щоб «узяти на Себе гріхи світу», нам залишається лише скласти світле торжество усім, хто від віфлеємської ночі до наших днів своїм подвигом віри свято уособлював Його святу волю і через те утверджував торжество Його святої Церкви як на землі, так і на небі.
Возлюблені! З приходом у світ Сина Божого, над землею, як Божественне знамення на усі часи, прозвучав гімн добра та миру: «…на землі мир, у людях добра воля!» (Лк. 2:14) І якщо ми прийняли Слово Господнє, полюбили Його та увірували в Нього, то ці віщі слова мають стати основою нашого життя, совістю нашого служіння рідній Вітчизні та священнодією нашого служіння Богові.
Як у ті далекі часи людство потребувало добра, правди і любові Христової, так і сьогодні воно потребує нашого беззавітного служіння справі миру та братерства між людьми, справі священного примирення людей – чад Божих, про що Євангеліє Христове говорить: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» (Мф. 5:9). Адже жертовне служіння Сина Божого – це примирення людей з Богом, якого можна досягнути тільки через примирення один із одним, інакше добро – дихання любові Божої, не мало би застосування у нашому житті, в силу чого втратився би сенс нашої віри в Бога і Його Божественне слово, наше сповідання любові Христової.
Як послідовники євангельських чеснот ми маємо закликати і переконувати усіх, що спасіння і залог щастя людини на землі не в силі підступного меча, через який був вражений і осоромлений злочестивий Ірод, а в силі всеперемагаючого добра та правди Божої між людьми, в дусі любові і братерства, «бо справедливі суди Його» (Об. 19:2).
В нинішній час всенародної скорботи, коли гріховний морок згустився над нашою святою землею, радість про прихід у світ Живого Бога в серцях багатьох наших співвітчизників межує з важкими думками про розлуку з рідними і близькими, які і в світлі дні Різдвяних свят бережуть від ворожого нашестя міста та села Богом хранимої України. Але пам’ятайте, чим сильніше згущується темрява, тим яскравіше має сяяти світло нашого доброчинного життя, тим стараннішими ми маємо бути у наших молитвах, щоб вогник нашої молитви розсіював темряву, і мир Божий був на нашому народі і на святій українській землі. Адже і в нинішні дні до всіх нас звернені слова Амвросія Медіоланського, який закликав свою паству не залишати свої духовні подвиги і у святкові дні, та говорив до них словами Святого Письма: «горе тій людині, через яку ім’я Боже зневажається… мир тій людині, через яку благословляється ім’я Господа Спасителя нашого».
Життя у Христі – це джерело спокою, сили духу та всепрощення. Це – невимовна радість у Бозі, яка зігріває душу животворним полум’ям Святого Духа, Який відкриває душі видіння Бога та радість перебування в Ньому.
Нехай в ці радісні дні, возлюблені, наші віруючі серця не перестають славити Бога за все, що Він нам дарував і дарує! Хай наші серця постійно прагнуть до Нього, щоб мир Божий жив у нас, щоб блага воля і взаємна братерська любов прикрашали наше життя як у прийдешньому Новолітті Благості Божої, так і на всьому нашому життєвому шляху, щоб протягом безкінечних віків нам перебувати у спілкуванні із нашим Господом. Такого щастя, мої улюблені духовні чада, від усієї душі бажаю вам в день преславного Різдва Христового – свята примирення неба і землі та людини з Богом.
Амінь.
СМИРЕННИЙ ЄФРЕМ, БОЖОЮ МИЛІСТЮМИТРОПОЛИТ КРИВОРІЗЬКИЙІ НІКОПОЛЬСЬКИЙ РІЗДВО ХРИСТОВЕ2022-2023 р.м. Кривий Ріг
