Возлюблені у Господі отці, брати і сестри!
Кожного разу, коли ми наближаємось до великого свята Різдва Христового, наш розум знову і знову прагне осягнути неосяжне Таїнство приходу в світ Месії – Христа – Сина Божого, Який втілився від Пречистої Діви Марії, «Який є образ Бога невидимого» (2 Кор. 4, 4). Ми намагаємось осягнути і те невимовне багатство Його благодаті, яка сприяє спасінню роду людського. Через цей несказанний скарб благодаті Бог, «щоб ми були перед Ним святі й непорочні у любові, призначив наперед, щоб усиновити нас для Себе Ісусом Христом, … що маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його» (Еф. 1, 4 – 7).
У тріумфі надзвичайного торжества і неземної радості від пізнання Бога у плоті, Який призиває народжених на землі «відновитися духом свого розуму і вдягнутися в нову людину, створену за Богом у справедливості та святості істини» (Еф. 4, 23 – 24), свята Церква благоговійно закликає: «Нехай співають, радіючи, усі царства земні, вітчизни народів хай звеселяться: гори, долини та пагорби, ріки, море і усе творіння Господа нині Народженого величають» (Тропар із 9 пісні канону Передсвята Різдва Христового).