Енциклопедичний словник дає таке визначення милосердю: «Милосердя – співчутлива любов, серцева участь у житті немічних і нужденних (хворих, поранених, літніх людей та ін.); діяльний прояв милосердя – це різноманітна допомога, благодійність тощо».
На перший погляд, милосердя – зрозуміла якість добропорядного громадянина і зовсім не відноситься до прояву віри. Однак це лише на перший погляд. Ми живемо у жорстокому світі, де ненависть заповнила весь життєвий простір. Ненависть створює непереборні перепони між народами, державами, громадами людей, які сповідують одну релігію, і навіть між членами однієї сім’ї. Кровопролитні війни лютують. Людство багатіє на знання, але бідніє духом. Мільйони людей помирають від голоду, хвороб і зруйнованого довкілля, тому що і знання, і фінанси, і технології спрямовані на винахід і виробництво нових і нових засобів масового знищення. Планета представляється нам театром бойових дій, де всі ресурси земної цивілізації кинуті на знищення життя.
«Не стало милосердних на землі, немає правдивих між людьми; всі будують кови, щоб проливати кров; кожен ставить братові своєму мережу» (Мих. 7:2). Ці слова пророка Божого Міхея своєю нещадною правдою руйнують прикраси ілюзій, знімають маски з акторів, виявляючи дійсний стан людської природи.
Милосердя — результат напруження сил людини, результат старання. Милосердя – обов’язковий плід духу людини, освяченої Святим Духом і відродженої Словом Спасителя. І практично те саме – «милість»: добра справа, добрий, милосердний вчинок; благодіяння. Зверніть увагу — саме справа, саме вчинок!
Українська Православна Церква завжди виявляла особливу увагу до всіх, хто потребує допомоги. У нашому місті протягом багатьох років незаможні і люди, які потрапили у важкі життєві ситуації, отримують посильну допомогу. Цим займаються на багатьох парафіях: так у Свято-Троїцькому храмі при районній лікарні у неділю пропонують гарячі обіди, на які збираються кілька десятків людей. Парафіяни храму святого Іоанна Хрестителя збирають і розвозять продукти для незахищених верств населення, лежачих хворих, людей похилого віку, інвалідів. Крім того, допомагають з придбанням найнеобхідніших ліків. У недільній школі кафедрального Спасо-Преображенського собору регулярно (щочетверга) роздають продуктові набори, тут же можна взяти й одяг. Вже кілька разів у соборі роздавали гуманітарну допомогу, яку привезли з єпархіального управління Кривого Рогу.
З початку повномасшабної війни на території України храми міста стали активно допомагати українській армії та бійцям територіальної оборони. Наші парафіяни беруть активну участь у волонтерських рухах, збирають та відправляють посилки на передову, допомагають у збиранні коштів. Говорити про всі добрі справи, віруючій людині просто не скромно… Один маленький факт – солодкі булочки, які регулярно печуть ось уже дев’ятий місяць у храмі ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» оцінили багато наших героїв як тут у Нікополі так і за його межами . «Ви будете з нами до перемоги? — запитують бійці. «Так, завжди будемо з вами!» — відповідаємо ми. Це звичайно, мала лепта для нашої перемоги, але вона робиться з великою любов’ю!
І нехай не турбує людину той факт, що вона зможе надати маленьку милостиню своєму ближньому. Добра справа, виконана зі щирістю, лагідністю та милосердям, навіть незначна за розміром, завжди високо цінується Богом, оскільки є доказом нашого єднання з Богом та виконанням Його заповідей. Маленьке благодіяння, зроблене від щирого серця, також є самовідданим вчинком, і подібно до невеликої квітки, що розкрилася та поширює навколо себе запашний аромат Божої благодаті, і приносить, згідно із законом відплати Божої, добрі плоди.
Милосердя – це справи! А не слова!
