Кожен із нас, народжуючись у життя земне, отримує від Господа спадщину — ту ниву, обробляти яку він покликаний. Нива – душа наша; життя земне — термін її обробки. Господар нашої душі і життя — Господь, якому ми й маємо дати відповідь у своїй діяльності. Звідси наш перший і обов’язковий обов’язок — дбати про свою ниву, про душу, про її спасіння.
На жаль, у наш складний час, багато хто впадає у зневіру та розпач. Людина мимоволі розриває молитовний зв’язок зі своїм Творцем. Іноді це призводить до жахливих наслідків (суїциду).
Свята Церква завжди вимовляє втішні та підбадьорливі слова: «Не опускайте руки. Не впадайте в смуток, що вбиває душу. Зодягніться в надію! Ми не самі. Є вертикаль – наші ангели-охоронці, наші святі покровителі. Є святі угодники Божі і є Божа Матір. Є Господь. І все буде так, як владнає Бог. Але ми повинні навчитися просити, намагаючись очистити душу і серце своє сокрушенням, смиренністю та покаянням».
У православних храмах м.Нікополя регулярно відбуваються Богослужіння, молебні за мир в Україні, Хресні ходи з шанованими іконами та святинями.
Минулого тижня такий Хресний хід пройшов від храму святого Іоанна Дамаскіна до храму святих Петра та Февронії. Богомольці несли ікони Пресвятої Богородиці, святителя Миколая, святителя Спиридона та Ангела Хранителя. Очолив ходу настоятель двох храмів ієрей Михайло Гончаров.
Загальна молитва – це наш духовний захист. Не залишаємо молитов!
